-
1 іронія
ІРОНІЯ ( від грецьк. ειρωνεία - прикидання, удаваність) - певного роду риторичний прийом, завдяки якому висловлення набуває прихованого змісту, відмінного (нерідко - протилежного) від буквального, проте формулювання останнього завжди натякає на істинність саме прихованого змісту. І. має і суто філософське значення - специфічного заперечення, що виявляє розходження наміру і результату, задуму і об'єктивного сенсу у парадоксах пізнавальної і практичної діяльності. Історично першою формою філософської І. була "Іронія Сократа". Сократ твердив, що марно шукати істину у зовнішньому світі - вона належить людині ("Пізнай самого себе") А. ле істина ця хаотично "перемішана" з хибними уявленнями і "виділити" П з того хаосу думок можна лише за допомогою серії питань, що ставляться у певному порядку (який збігається з "порядком" самого Космосу). Прикидаючись невігласом ("Я знаю лише те, що я нічого не знаю"), Сократ ставив співрозмовникам нібито "наївні" питання, які спрямовували хід думок до істинного висновку. І. Сократа є специфічною, античною, формою діалектичного методу. Специфіка цієї форми визначалася уявленням про цілісність, не розчленованість природної і духовної реальності античного світопорядку (реально-ідеального Космосу), їхню принципову нерозрізнимість. Тому антична діалектика спрямовується на виявлення суперечностей з метою їхньої елімінації, а не синтезу. Саме тому ця діалектика знаходить своє завершення в Аристотелевій системі формальної логіки (у середньовічних університетах курс формальної логіки називався "діалектикою"). Не можна погодитися з твердженнями про "суб'єктивізм" Сократової позиції (оскільки вона, мовляв, тлумачить діалектику лиш як метод пізнання) - адже античний "об'єкт" (реально-ідеальний Космос) у своїй структурі визначається людиною ("суб'єктивно") відповідно до протагорової тези - "людина є мірою всіх речей". Лише філософія неоплатонізму (і, зокрема, її християнської форми - "ареопагітизму"), яка виходить з принципової нетотожності (навіть несумірності) духовного і природного (тварного) світу, виявляє нову форму І. (і, відповідно, діалектики), оскільки тут ідеться про несумірність (по суті - трансцендентність) наміру (духовної реалії) і результату (створеної з ніщо природи) - Божественого плану буття і його словесно-предметного "творіння", які (через "гріховний" вибір Адама і Єви) виявляються змістовно несумірними, вимагаючи "додаткових" актів ("спасительний подвиг" Христа, апокаліптичні події тощо). Саме з цим (через кордоцентрично-барокову лінію від Екгарта до пієтизму і янсенізму) пов'язане формування І. нім. романтизму, спричиненого особливостями філософії Фіхте. Оскільки результат діяльності "Я" - "не-Я" (об'єкт, дійсність) виявляється, внаслідок її обмежено-предметного характеру, біднішим за своє духовне джерело (за межами дійсності лишаються нереалізовані можливості), то відкривається широке поле для розмаїтого тлумачення цих можливостей, для творчої "гри" множиною можливостей. Критикуючи романтичну І. за довільний, "суб'єктивістський" характер "гри" можливостями, Гегель водночас допускає ситуації "І. історії" - розходження мети суб'єктів історичної дії (людей) з реальним результатом ходу історії. Така І., за Гегелем, стає можливою внаслідок об'єктивного характеру діалектичного розвитку абсолютного духу і суб'єктивного характеру історичних цілей, що їх ставлять при цьому люди. Саме це мав на увазі, говорячи про "І. історії", Енгельс, невиправдано приписуючи діалектику (цей винятково духовний феномен) природі. Насправді ж т. зв. "діалектика природи" є упредметненою в природному матеріалі духовно-практичної діалектики людини, її відчуженням. Серед історичних різновидів І. особливе місце належить "екзистенційній" І. К'єркегора, суть якої зводиться до здатності людського духу не просто оперувати ("грати") наявними можливостями в рамках даної парадигми (теоретичної, етичної, естетичної та інших систем) людської діяльності, а й виходячи за її межі (к'єркегоріанський "стрибок в абсурд"), творити принципово нові можливості духовного і практичного осягнення світу.І. Вичко -
2 seasoned
adj1) загартованийseasoned troops — війська, випробувані в боях
2) приправлений (про страву)highly seasoned dishes — гострі (пікантні) страви
3) перен. присмачений, здобрений (іронією тощо)* * *a1) загартований2) приправлений ( про їжу)highly seasoned dishes — гострі /пікантні/ страви; здобрений ( іронією)
-
3 set
I1. n1) комплект, набір; колекція6) вставні зуби; вставна щелепа2) сервіз3) гарнітур4) прибор, приладдяtoilet (dressing-table) set — туалетний прибор
5) комплект видання (журналу, газети)6) серія, ряд; система; сукупність7) група, компанія, коло, склад (команди)8) набір, склад (студентів тощо)9) банда, ватага; зграя10) театр. декорація11) кін. знімальний майданчик12) прилад, апарат; установка; агрегат13) радіоприймач, радіоапарат14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле15) збірн. церковні дзвони16) умебльована квартира17) упряжка18) брущатка20) розстановка гравців21) гірн. оклад кріплення22) мат. множина23) друк. гарнітура шрифту24) друк. набір25) тк. sing лінія, загальні контури26) будова, конфігурація, статура27) напрям (вітру, ріки)28) спрямованість; тенденція29) нахил, відхилення31) нора борсука32) затримка, зупинка33) молодий пагонець; зав'язь34) садивний матеріал37) тех. залишкова деформація38) тех. обтискачto make a dead set at smb. — а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав'язувати комусь свою прихильність
2. adj1) нерухомий, закляклий2) певний; постійний; визначений3) незмінний, непорушний; постійнийset programme — незмінна (постійна) програма
4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний5) заздалегідь обумовлений6) упертий, наполегливий, настирливий7) умисний, навмисний8) готовий, ладний (зробити щось)9) вбудований, прикріпленийset fair — а) гарний, ясний (про погоду); б) що має хороші перспективи
set onion — бот. цибуля-сіянка
set screw — тех. установочний гвинт
to be sharp set — бути голодним, зголодніти
to get set — товстіти, гладшати
IIv (past і p.p. set)1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщуватиto set one's hand on smb.'s shoulder — покласти руку на чиєсь плече
to set an ambush — військ. влаштувати засідку
to set a crown on smb.'s head — покласти корону на чиюсь голову
to set smb. at naught — зневажати когось
2) звич. pass. розташовуватися; знаходитисяa little town set south of Paris — маленьке містечко, розташоване на південь від Парижа
3) садовити4) уставляти, вправляти5) повертати, спрямовувати6) готувати, підготовляти; споряджатиset! — спорт. увага!, приготуватися!
7) установлювати, визначати, призначатиto set the course — спорт. визначити (виміряти) дистанцію
8) пасувати, личити, бути до лиця9) здавати в оренду10) перевозити, доставляти11) робити ставку; віддавати в заставу12) сидіти (за столом)14) установлювати, регулювати15) мор. пеленгувати16) робити кладку, мурувати17) сідати, заходити (про сонце)18) ставити (годинник тощо)I want you to set your watch by mine — я хочу, щоб ви поставили свій годинник за моїм
19) ставити (завдання, мету)21) ставити (запитання)to set one's teeth — а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення
25) стискуватися, зціплятися26) ставати нерухомим, застигати27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)28) згущуватися, скипатися, зсідатися29) сформуватися34) зростатися (про кістки)35) вставляти в оправуto set one's hair — робити зачіску; укладати волосся
38) покласти (слова на музику)39) аранжувати42) виставляти (вартових)43) висаджувати (на берег)45) накладати (штраф тощо)48) прийматися (про дерева)49) утворювати зав'язь50) складати, розробляти, перевіряти51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)52) примушувати рухатися (в певному напрямі)53) робити стійку (про мисливського собаку)55) підкладати (яйця під квочку)57) установлюватися (про погоду)62) збивати (заклепку)set afloat — а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь)
set apart — а) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги
set aside — а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати
set back — а) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затримувати; д) коштувати
set by — а) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати
set down — а) класти, ставити; б) записувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; є) вважати
set forth — а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; є) розгортати війська
set forward — а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б) викладати (думку), роз'яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати
set in — а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи
set off — а) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); є) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити
set on — а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) іти в атаку; г) зазнати нападу
set out — а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); є) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати
set over — а) перевозити на інший берег; б) передавати
set to — а) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку)
set up — а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; є) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричинювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк. набирати
to set about smth. — братися за щось; починати робити щось
to set smb. at (on, against) smb. — нацьковувати когось на когось
to set smth. against smth. — протиставити щось чомусь
to set smb. down for smb. — приймати когось за когось
to set free — звільнити, визволити
to set smb. wrong — вводити когось в оману
to set at ready — військ. приводити в готовність
to set going — а) запускати (машину тощо); б) починати діяти
to set sail — вирушити у плавання, почати подорож
to set smb.'s back up — роздратовувати когось
to set one's cap at smb. — заманювати когось, намагатися женити на собі
to set things to rights — а) покінчити з усім поганим; б) дати усьому лад
* * *I [set] n 0. [set] n1) тк.; sing загальні обриси, лінія2) будова; конфігурація; статура3) тк.; sing напрямок; спрямованість; тенденція; психол. спрямованість, установка ( на прийняття наркотику); нахил, відхилення7) c-г.; = set onion; посадковий матеріал ( бульби картоплі)8) миcл. стойка9) тex. розводка для пилок, розвід пилки, ширина розводу10) бyд. осідання ( споруд)11) тex. залишкова деформація12) тex. обтискач, державка13) пoлiгp. товщина ( літери)II [set] a1) нерухомий; застиглий2) певний, твердо встановлений, постійнийset price — тверда ціна; незмінний, постійний; непорушний
set pattern — штамп; шаблонний; стереотипний
3) встановлений (законом, традицією)4) заздалегідь встановлений, обумовлений5) упертий, наполегливий; завзятий6) навмисний7) готовий, прагнучий ( зробити що-небудь)8) вбудований, прикріпленийIII [set] v( set)1) ставити, поміщати, класти; покласти, поставити; ставити на яке-небудь місце; надавати ( того або іншого) значення2) pass міститися, поміщатися, знаходитися, розташовуватися, розміщуватися3) саджати, посадити4) насаджувати, надягати5) (in) вставляти6) направляти; повертатиto set a map — орієнтувати карту; мати ( той або інший) напрямок, ( ту або іншу) тенденцію
7) підготовляти; споряджати; приводити в стан готовності8) встановлювати, визначати, призначатиto set the style /tone/ — задавати тон
to set the course — cпopт. виміряти дистанцію
9) дiaл., часто ірон. іти, личити, пасувати; сидіти ( про сукню)10) тex. встановлювати, регулювати11) мop. пеленгувати12) бyд. робити кладку13) сідати, заходити ( про небесні світила)14) ставити (стрілку, годинник)15) ставити (завдання, мету); задавати (уроки, питання)18) стискувати, стискати (зуби, губи); стискуватися (про губи, зуби)19) застигати, завмирати, ставати нерухомим (про обличчя, очі)20) тверднути ( про гіпс); бyд. тужавіти (про цемент, бетон); застигати (про желе, крем); змушувати тверднути або застигати ( вапно)21) загустіти, затужавіти; зсідатися, скипатися (про кров, білок); звурджуватися ( про молоко); згущати ( кров); звурджувати ( молоко)22) оформитися, сформуватися (про фігуру, характер); формувати ( характер); розвивати ( мускулатуру)25) вправляти (кістки, суглоби); зростатися ( про кістки)27) опоряджатися, поправляти (капелюх, краватку, волосся)29) покласти ( слова на музику або музику на слова); мyз. аранжувати31) гострити, правити ( ніж)32) виставляти ( охорону)33) висаджувати (на берег, острів; set ashore)35) накладати (заборону, штраф)36) ставити, прикладати ( печатку)37) саджати, висаджувати (рослини, насіння)38) прийматися ( про дерева); бoт. зав'язуватися, утворювати зав'язь (про плоди, квіти)39) розробляти, складати ( екзаменаційні матеріали)40) визначитися (про напрямок вітру, течії); змушувати рухатися ( у якому-небудь напрямку)42) саджати ( квочку на яйця); підкладати ( яйця під квочку)43) саджати в піч ( хлібні вироби)44) встановлюватися ( про погоду)45) cпeц. розтягувати ( шкіру)47) пoлiгp. набирати (шрифт; set up)48) налагоджувати ( верстат)49) тex. осаджувати ( заклепку)50) cл. розподіляти учнів по паралельних класах або групах залежно від здібностей51) to set about (doing) smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь, приступати до чого-небудь; to set smb about (doing) smth засадити кого-небудь за яку-небудь роботу, змусити кого-небудь взятися за що-небудь, почати що-небудь52) to set to do / doing / smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь; to set smb (on) to (do) smth змусити кого-небудь взятися за що-небудь; поставити, посадити кого-небудь за яку-небудь роботу53) to set oneself to smth, to set oneself to do / doing / smth енергійно взятися за що-небудь; твердо вирішити зробити що-небудь54) to be set to do smth бути готовим що-небудь зробити; to be set on doing smth твердо вирішити зробити що-небудь55) to be set (up) on smth дуже хотіти чого-небудь; поставити собі за мету домогтися чого-небудь56) to be set against (doing) smth, to set oneself against (doing) smth бути категорично проти чого-небудь57) to set about /at, (up) on / smb нападати, накидатися на кого-небудь; to set smb at /on, against / smb нацькувати, напустити кого-небудь на кого-небудьto set a friend against friend — посварити друзів; to set smb on to do smth підбити ( на що-небудь); підштовхнути ( до чого-небудь)
58) to set smth against smth протиставляти що-небудь чому-небудь, порівнювати що-небудь з чим-небудь; обпиратися чим-небудь об що-небудь, упиратися59) to set smb (up) over smb піднести кого-небудь, дати кому-небудь владу над ким-небудь60) to set oneself down as smb видавати себе за кого-небудь; зареєструватися, записатися ( у готелі)61) to set smb down for smb (помилково) вважати кого-небудь за кого-небудь62) to set up for smth видавати себе за кого-небудь63) to set smth in motion надавати чому-небудь руху64) to set smth with smth усипати, усівати що-небудь чим-небудь; прикрашати що-небудь чим-небудь; засівати що-небудь чим-небудь65) to be set to smth мати схильність до чого-небудь66) to set smth to smth підносити, прикладати, приставляти що-небудь до чого-небудь; наближати що-небудь до чого-небудь67) to set smth apart / aside / for smb; smth відводити, призначати, відкладати що-небудь для кого-небудь, чого-небудь68) to set smth before smb викладати, подавати на розгляд що-небудь кому-небудь69) у сполученні з наступним прикметником, прислівником або прийменниковим зворотом означає приведення в який-небудь станto set smb 's mind at rest — заспокоїти кого-небудь
70) у сполученні з герундієм або прийменниковим зворотом означає надання руху; спонукання до якої-небудь дії -
4 touch
1. n1) дотик; торкання; доторкання, дотиканняto know smth. by touch — розпізнати щось на дотик
2) зв'язок, спілкування, контактto get in (into) touch with smb. — зв'язатися з кимсь
3) штрих; характерна риса4) художня манера, художній стиль (прийом)5) розм. особливий фасон; особлива манера (мода)6) муз. удар7) муз. туше8) присмак; відтінок, наліт9) легкий приступ (удар)10) квач (дитяча гра)11) моральний вплив; навіювання12) розм. сума13) гроші, одержані по-шахрайському; позичені грошіto come for a touch — прийти, щоб поживитися
14) проба на якість (золота тощо)15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо)16) пробний камінь17) мед. обмацування18) намагнічування (дотиком предмета до магніту)19) спорт. площа за боковими лініями футбольного поля20) статевий контактrum touch — а) дивна людина; б) дивна справа
2. v1) торкатися, доторкатися; чіпатиto touch a person on the arm (on the shoulder) — привернути чиюсь увагу, торкнувшись руки (плеча)
2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пити3) відчувати на дотик, сприймати дотиком4) стикатися, прилягати, межувати5) досягати, діставати6) зрівнятися (з чимсь)7) впливати фізично9) завдавати шкоди; злегка псувати10) діяти (впливати) на психікуhe is slightly touched — він несповна розуму; у нього не всі дома
11) зворушувати, хвилювати12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живеto touch smb. on the raw — уразити когось до глибини душі
13) злегка забарвлювати; надавати відтінку15) натякати, згадувати16) мед. обмацувати17) мат. бути дотичною19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити20) заштриховувати; лініювати21) змінювати, підправляти; перефарбовувати23) давати сигнал (дзвінком тощо)26) амер. красти (з кишені)27) намагнічувати (дотиком до магніту)touch down — приземлитися, торкнутися землі
touch off — а) викликати (суперечку); б) вистрелити (з гармати); в) дати відбій (по телефону)
touch on — а) торкатися, зачіпати (питання тощо); б) межувати (з чимсь); в) стосуватися (чогось)
to touch bottom — а) дійти до гранично низького рівня (про ціни); б) перен. опуститися; в) дійти до суті; в) ав., розм. розбитися
to touch the spot — а) влучити в ціль; б) відповідати своєму призначенню
* * *I n1) дотик; торканняat a touch — при ( першому) дотику
a
- of /with/ a stick — дотик паличкоюmomentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)
2) дотикsoft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик
he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт
she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття
3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контактin touch with smb — у контакті з ким-н.
I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати
to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.
to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.
to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.
to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.
to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням
have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль
to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи
to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ
to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.
to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами
4) штрих; риска; детальvivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді
to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа
a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність
a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль
this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера
the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару
5) чуточка; домішка; відтінок, налітa touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів
a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]
an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі
there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило
ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар
a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]
touch of fever — невеликий жар, температурка
6) сумаthe dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом
to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання
its a touch — мене надули, мене обдурили
7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь8) мeд. обмацування; пальпація10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поляto kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія
easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг
he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка
he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце
common touch, touch of elbows — відчуття ліктя
a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути
rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа
II advin /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно
небагато, трішкиIII vto aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
1) торкатися, чіпатиto touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча
to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]
to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня
to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]
he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися
our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик
2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонатиnothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)
he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити
he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися
he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення
I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження
3) стикатися, примикати, граничити4) досягати; діставатиto touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати
the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту
5) дорівнювати, йти в порівняння зthere is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я
6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується васthe new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон
7) впливати, робити впливhis war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі
alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь
Ex:this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психікуhe is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдомаthe fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепитиthis metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере
8)
p. p.
завдавати шкоди, збиток; злегка псувати9) чіпати, хвилюватиhis repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати
his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу
to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі
10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінокclouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати
admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості
11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)12) згадувати, натякати13) мeд. обмацувати, пальпувати14) мaт. торкатися, бути дотичною15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)17) зачіпати (тему, питання)18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)20) отримувати (платню, стипендію)21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щосьthe revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.
his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)
26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися
to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися
our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]
to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню
a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла
to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду
touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!
I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/
to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)
-
5 Шлегель, Фридрих
Шлегель, Фридрих (1772, Ганновер - 1829) - нім. філософ і літератор. Навчався у Геттингені і Ляйпцигу. Його погляди формувалися під впливом Фіхте, Шеллінга, Шіллера, Шляєрмахера. Ш. - провідний теоретик нім. романтизму. У філософських і літературознавчих статтях 90-х рр. розглядав давньогр. поезію як прообраз справжнього мистецтва, втілення "об'єктивно-прекрасного", на відміну від мистецтва Нового часу, в якому панує манірність, плутанина жанрів, постійне прагнення до нового, дражливого і надзвичайного. В кінці 90-х рр. ІП., формуючи основні проблеми, ідеї й поняття ієнського кола романтиків, навпаки, "сучасне" романтичне мистецтво протиставляє античному і класичному В. зірцями класики вважав Дайте, Шекспіра, Сервантеса й Гете. Розробив одне з наріжних понять романтизму - поняття іронії, яке є в нього водночас онтологічним і суб'єктним принципом. На ґрунті онтології іронія постає як породження й водночас подолання окремих, конечних сутностей, речей, ідей і смислів, що спонукає творця до самопіднесення над обмеженістю свого "Я". Іронія як принцип життєдіяльності суб'єкта вторинна щодо "іронічної природи" світу; виявляється у кількох формах - як пізнавальний, етичний і естетичний принцип, як принцип поведінки і, нарешті, як сваволя. Як пізнавальний принцип іронія, за Ш., є нескінченною низкою взаємодій "Я" і "не-Я" в процесі асимптотичного наближення до істини. Автентичне пізнання, за ІП., - це своєрідне "вбирання" пізнаваної речі в себе, спосіб оприявнення любові. Розглядаючи любов як сутність життя, Ш. вважав увесь універсум грою визначеного й невизначеного, простором еротичного злиття у перебігу одухотворених устремлінь речей до обопільного пізнання. Після навернення до католицької віри Ш. в низці праць обґрунтовує ідеї універсальної християнської філософії, яка, на відміну від попередніх філософських систем, як уважав ІП., заснована на внутрішній цілісності людської свідомості, єдності її душевних і духовних здатностей (розсудку, розуму, волі, фантазії тощо). Вплив ідей Ш. виявився в найрізноманітніших галузях гуманітарного знання: філософській антропології й філософії історії, естетиці, мистецтвознавстві, літературознавстві, класичній філософії, поетиці, мовознавстві, санскритології.[br]Осн. тв.: "Історія старої і нової літератури". У 2 т. (1815); "Філософія життя" (1828); "Лекції про філософію історії". У 2 т. (1829); "Філософія мови" (1830). -
6 категорії естетики
КАТЕГОРІЇ ЕСТЕТИКИ - основні поняття естетичної теорії, духовні моделі естетичної практики, естетичного освоєння світу. В К.е. як логічних формах представлено весь історичний досвід естетичного відношення до дійсності та естетичні характеристики світу культури і природи. К.е. не є нерухомими, незмінними сутностями. Вони історично змінюються і розвиваються, відображаючи етапи розвитку соціальної практики та динаміки ціннісних орієнтацій. Система категорій, як зміст естетичної теорії, є мінливою, конкретно-історичною, має культурно-регіональні та національні особливості. Розвиток та розширення категоріального апарату естетики відбувається внаслідок як розвитку естетичної та художньої практики, так і розвитку наукової рефлексії щодо них. Теоретичне поняття набуває статусу К. е., якщо воно містить в собі певну закономірність естетичної та художньої діяльності. К. е. мають певну особливість, яка полягає в тому, що вони спираються переважно на оціночний момент. Це пов'язано із антропологічною домінантою естетичної та художньої сфери культури С. учасна естетична теорія внаслідок розвитку нових напрямів дослідження та загальнофілософських методологічних засад не має жорстко визначеної та структурованої системи категорій, що ускладнює можливість остаточної визначеності відносно категоріального статусу деяких понять естетики. К.е. структуруються відносно певних напрямів естетичної теорії, які стосуються різних сфер та аспектів естетичної та художньої практики і виглядають таким чином: 1) Метакатегорії: естетичне, гармонія, міра, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, героїчне, трагічне, комічне, іронія. 2) Категорії естетичної діяльності: естетична діяльність, мистецтво, фольклор, декоративно-прикладне мистецтво, дизайн, художнє конструювання, естетика побуту, мода, садово-паркове мистецтво. 3) Категорії естетичної свідомості: естетичні почуття, оцінки, судження, смак, ідеали, погляди та теорії. 4) Категорії гносеології мистецтва: художній образ, мімезис (художнє відображення і відтворення), поетика (художнє мислення), художня форма і художній зміст, художня ідея, художня правда, художня умовність, ідеалізація, типізація, індивідуалізація. 5) Категорії психології мистецтва: художня творчість, художнє сприйняття, катарсис, емпатія, художня здібність, талант, геній, натхнення, фантазія, свідоме, підсвідоме, творча уява, індивідуальна манера і стиль. 6) Категорії соціології мистецтва: художник, публіка, художня критика, меценатство, функції мистецтва, свобода і детермінізм художньої діяльності, соціальне замовлення, народність, національне та загальнолюдське в мистецтві, елітарне та масове мистецтво. 7) Категорії онтології та морфології мистецтва: художній твір, артефакт, види мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, література, музика, театр, кіно тощо); роди (епос, лірика, драма, станкове або монументальне мистецтво тощо); жанри (роман, повість, оповідання, портрет, пейзаж, натюрморт тощо). 8) Категорії семіотичного та структурного аналізу мистецтва: текст, контекст, знак, композиція, сюжет, фабула, міф, художній час і простір, ритм, інтонація, метафора, символ, архетип. 9) Категорії герменевтичного аналізу мистецтва: розуміння, тлумачення, інтерпретація, художня мова, буття, гра, діалогічність, переживання, культурний контекст, герменевтичне коло. 10) Категорії історичного дослідження мистецтва: художній процес, традиція, спадкоємність, новаторство, художній канон, художня епоха, напрям, течія, школа, метод, стиль. 11) Категорії теорії естетичного виховання: естетичні здібності та потреби, методи та засоби естетичного виховання, всебічний розвиток особистості, художнє спілкування. Категоріальний апарат естетики постійно збагачується за рахунок осмислення нових художніх явищ і процесів, залучення термінів суміжних наукових дисциплін (філософії, психології, мистецтвознавства, семіотики, структуралізму, культурології тощо), які набувають специфічного естетичного змісту.Л. Левчук -
7 namby-pamby
1. n ірон.1) сентиментальщина; манірність2) сентиментальна (манірна) людина; розмазня, тютя2. adj ірон.1) сентиментальний; чутливий, манірний2) солодкуватий (про стиль тощо)* * *I n1) сентиментальщина; манірність2) сентиментальна або манірна людина; розмазняII a1) сентиментальний, чутливий, манірний2) солодко-гарний, солоденький ( про стиль) -
8 scorcher
n1) розм. спекотливий день, нестерпно жаркий день2) розм. лихач (про автомобіліста тощо)3) розм. щось вражаюче4) той, що виділяється своєю екстравагантністю (що викликає надзвичайний інтерес)5) розм. уїдливий сарказм; образливе зауваження; нищівна іронія* * *n3) лихач ( про автомобіліста)4) cл. що-небудь приголомшливе; хто виділяється своєю екстравагантністю5) сарказм, образливе зауваження, іронія -
9 white
1. n1) білий колір; білість; білизна2) біла фарба; білило3) білок (яйця)4) білок (ока; тж white of the eye)5) біла людина; білошкірий6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць7) біла тканина; білий одяг8) pl білі штани9) pl мор. біле літнє обмундирування10) текст. білий товар; білизняний товар11) білі (фігури в шахах, шашки)12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)13) біле м'ясо (курки тощо)14) біле вино15) розм. білий метелик16) друк. пробіл17) бот. заболонь18) pl мед. білі20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна21) перен. чистота, непорочність, невинністьto call white black — називати біле чорним, стверджувати щось всупереч очевидному
2. adj1) білийto paint white — побілити; пофарбувати в білий колір
white hands — білі (чисті) руки, білоручка
white heat — мет. білий жар
white paper — білий (чистий) папір
white squadron — іст. біла ескадра (англійського флоту)
2) сивий; сріблястий3) прозорий; безбарвний4) блідийwhite as a sheet — блідий, як полотно
5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний6) нешкідливий, невинний; без лихого наміруwhite witch — добра чаклунка; ворожбитка
white war — економічна війна; війна без кровопролиття
7) розм. чесний; прямий; порядний; благороднийwhite propaganda — військ., розм. відкрита пропаганда
8) білошкірий, білий9) призначений для білихwhite primary — амер. первинні вибори, до яких не допускаються негри
10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський11) щасливий, сприятливий12) улюблений, любимий; дорогий13) пристойний, правдоподібнийwhite alert — амер., військ. відбій повітряної тривоги
white ant — ент. терміт, біла мурашка
white ash — бот. білий ясен; розм. весло
white bud — «біла брунька» (захворювання кукурудзи)
white cedar — бот. туя
W. Christmas — Різдво із снігопадом
white clover — бот. біла конюшина
white coal — гідроенергія, біле вугілля; мін. тасманіт
white corpuscle — фізл. лейкоцит
white cow — амер., розм. ванільне морозиво з молоком
white damp — хім. окис вуглецю
white dwarf — астр. білий карлик (тип зірки)
white feather — боягуз; боягузтво
W. Friar — кармеліт (чернець)
white frost — іній, паморозь
white hat — амер., розм. військовий моряк
white hazel tree — бот. калина
white hope — амер., ірон. людина, що подає великі надії
white horses — баранці, гребені хвиль
white iron — мет. білий чавун
white lady — «дама в білому» (коктейль)
white letter — друк. антиква; прямий шрифт; латинський шрифт
white light — природне освітлення; перен. неупереджене судження
white lightning (line, mule) — амер., розм. низькосортне віскі
white list — амер. рекомендаційний список
white metal — мет. бабіт
white note — муз. ціла нота; половинна нота
white oak — бот. білий дуб
white one — амер., розм. чоловіча сорочка (будь-якого кольору)
white peat — геол. діатоміт
white plague — туберкульоз легенів, «біла чума»
white polar bear — зоол. білий полярний ведмідь
white poplar — бот. біла тополя
white potato — бот. картопля (біла)
W. Russian — білорус; білоруська мова; російський білоемігрант; білогвардієць
white sheet — заст. покаянний (покутний) одяг
white sidewall — амер., розм. коротка стрижка
white slave — повія, «біла рабиня»
W. Slave Act — амер. закон про заборону вивезення жінок з одного штату в інший з аморальною метою
white slavery — торгівля жінками; присилування до проституції; (вимушена) проституція
white spirit — хім. уайт-спірит
white staff, white stick — білий жезл (символ придворної посади); камергер
white straw crops — с.г. зернові культури
white stuff — амер., розм. кокаїн, морфін
white tie — біла краватка; перен. фрак
white water lily — бот. біле латаття
white whale — зоол. білуха
white wheat — білозерна пшениця; білоколоса пшениця
white willow — бот. (біла) верба
white wings — розм. вітрила; амер. людина у білому спецодязі; підмітальник вулиць; двірник
3. v* * *I [wait] n1) білий колір; білизна; чистота, непорочність2) біла фарба, білило4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)6) білий одягwoman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування
7) біла тканинаin the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар
8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими9) біле м'ясо ( курки)10) біле вино11) білий метелик; капустянка12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал13) бoт. заболонь14) pl; мeд. білі15) = white-wood16) c-г. біла порода ( свиней)17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна••II [wait]to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам
1) білийto paint white — фарбувати в білий колір, білити
white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність
white crow — біла ворона (перен.)
2) блідийwhite as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть
to turn white — збліднути, побіліти
3) сідий, сивий4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірівwhite witch — добра відьма; знахарка
white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок
white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)
white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда
6) білий; білошкірийwhite trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)
white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих
white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри
7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантськийa
White Guard — білогвардієць8) політ. ультра консервативний, реакційний9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару10) сприятливий, щасливийwhite feather — боягузливість; боягуз
to show the white feather — боятися, виявити легкодухість
white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися
white man's grave — cл. могила для білих ( малярійні райони Західної Африки)
white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі
white sidewall — cл. коротка стрижка
white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій
to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати
III [wait] vto mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний
2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок) -
10 young
1. n1) (тж the young) збірн. молодь2) молодняк; малятаto be with young — бути поросною (тільною, кітною тощо)
2. adj1) молодий; юний; юнацькийyoung man — юнак, молодий чоловік
young lady — молодиця, дівиця
young ones — діти; потомство; молодняк
young stock — с.г. молодняк (худоби)
2) новий, недавнійyoung country — нова (новоутворена) держава
3) недосвідченийyoung in crime — недосвідчений у злочинах; який ще не набув досвіду злочинця
4) молодший (у сім'ї)5) маленький, невеликийyoung baby — новонароджений, немовля
my young man (woman) — розм. мій любий (моя люба)
young blood — квітуча юність; світський франт, денді
Y. Turks — іст. молодотурки
* * *I [jeç] n( часто the young) молодь; молодняк ( тварин); дитинчата; пташенята; молодь ( риби)to bring forth the young — ощенитися, окотитися, телитися, пороситися ( про тварин)
II [jeç]to be with young — c-г. бути порос-(н)ою ( про свиню); бути щенною ( про собаку); бути тільною ( про корову); быть жеребою ( про кобилу)
1) молодий; юнийmy young man — мій молодик (про залицяльника, жених)
young woman — молода жінка; дівиця, баришня ( в зверненні до дівчини); ту young woman моя дівчина (про кохану, наречену)
young lady — молод дівиця, юна леді, баришня
the young person — юp. неповнолітній; неповнолітня
young ones — діти, потомство; молодняк, дитинчата ( тварин)
young baby — ( новонароджене) немовля
young animal — звіря, дитинча тварини
young tree [plant] — молоде деревце [рослина]
young fruit — c-г. зав'язь ( плод); зеленець ( огірк)
young in heart /in mind/ — молодий серцем
young stock — c-г молодняк ( скот)
he is young for his age — він молодо виглядає; молодий, ніжний (про м'ясо, рибу тощо)
fresh young lamb — ( парне) м'ясо молодого баранчика
young cheese — кyл. невитриманий
2) новий, недавнійyoung country /nation/ — нова /недавно утворена/ держава
young moon — молодий /новий/ місяць
the night is yet young — ще не пізно; гeoл. новий, молодий; на початковій стадії цикла ерозії
3) зелений, недосвідченийI was too young in the trade to be successful — я дуже мало пропрацював в цій сфері, щоб досягти успіху
4) молодший, молодий ( про членів однієї сім'ї)5) маленький, невеликий6) живий, енергійний7) aвcтpaл. що недавно приїхавyoung hopeful — жарт. багатообіцяючий юнак; дівчина, що подає надії
young horse — cл. ростбіф
a young man in a hurry — ірон. гаряча голова
-
11 постмодерн
ПОСТМОДЕРН - неологізм, який позначає: а) період європейської історії, що починається після завершення Модерну; б) особливий умонастрій, котрий нині поширений у всіх сферах людської життєдіяльності: культурі, філософії, політиці, економіці, технонауці, сфері планетарного комунікативного праксису тощо. Саме тому він став одним із ключових термінів у словнику міждисциплінарного спілкування і вживається з найрізноманітнішими епітетами ("філософський", "естетичний", "культурологічний", "політичний", "історіософський", "релігійний" та ін.). Ключову роль у формуванні цього умонастрою відіграв філософський дискурс про Модерн, що був ініційований Ніцше, Гайдеггером, Вітгенштайном, Вебером, Фуко, Ортегою-і-Гассетом. Домінантною для цього дискурсу була ідея, що доба Модерну не тільки збагатила європейську цивілізацію неминущими гуманістичними цінностями, демократичними ідеалами й геніальними прозріннями, а й посилила такі недуги цієї цивілізації, як європоцентризм, андроцентризм, технолатрія, тоталітаризм, гіпертрофований розвиток індустріального ставлення європоцивілізації до природи на шкоду всім іншим. У наш час філософський П. розвивають Деррида, Ліотар, Бодріяр, Рорті, Джеймсон, Еко, Дельоз, Левінас, Гваттарі, Гаше, Серр, Батай, Бланшо, Лаку-Лабарт. Усі вони намагаються досягти адекватного розуміння теперішньої екзистенційної ситуації, в якій опинилася європейська цивілізація. їхні філософські пошуки втілюють прагнення: ініціювати новий, тобто не-європоцентристський, погляд на становище цивілізації у породженому нею самою світі; деконструювати європоцентристські новочасові тоталітарні соціальні, економічні, політичні, науково-технічні, духовні структури; активізувати пошуки нових не-оксиденталістських моделей планетарного співтовариства націй, його прийдешніх трансформацій. Ініціатори П. шукають вирішення філософських проблем, що стосуються перспектив самозбереження посттоталітарної соціальності, - проблем, заповіданих нашій цивілізації добою Модерну. Головні ознаки П.: 1) Занепокоєність сучасних інтелектуалів глобальними негативними наслідками трьохсотрічного здійснення проекту Просвітництва (такими, як дві криваві світові війни, Голокост, нуклеаризм, планетарне отруєння ґрунту, глобальне забруднення атмосфери, світового океану, озонні дірки, потепління планетарного клімату, зростання енергоспоживання, вичерпання непоновлюваних енергоджерел, перенаселення планети, расизм, войовничий націоналізм, СНІД, загроза екоциду тощо). 2) Світоглядне розчарування у найпрекрасніших колективних сподіваннях, мріях, прагненнях, які були пробуджені величним проектом Просвітництва. 3) Іронічне ставлення інтелектуалів до будьяких проявів європоцентризму. 4) Ентропія довіри до гранднаративів Модерну (про поступальне розширення горизонтів свободи, розвиток Розуму, емансипацію праці, прискорення НТП, діалектику Духу, герменевтику смислу). 5) Девальвація ідеології фундаменталізму; зростання інтересу до розмаїтих форм виявлення плюральності, нелінійності, індетермінізму, дисенсусу і т. ін.В. Лук'янець -
12 філософія науки
ФІЛОСОФІЯ НАУКИ - галузь філософії, яка досліджує феномен науки в історичному розгортанні всіх його соціокультурних вимірів. Своїми ідейними витоками Ф.н. сягає глибин багатовікової рефлексії над одвічним питанням про те, що є, чим може і повинна стати наука для людства. Але як автономна галузь філософії, що характеризується своїм власним предметом дослідження, проблемним полем, тезаурусом моделей, концептуальним інструментарієм, Ф.н. конституювалася лише в кін. перш. пол. XX ст. Еволюція Ф.н. постає як послідовність трьох етапів: допозитивістського, позитивістського, постпозитивістського. Проблемне поле Ф.н. суттєво змінювалося в процесі історичної еволюції цих етапів. На допозитивістському етапі Ф.н. існувала у вигляді множини різних інтерпретацій феномена науки в категоріях тих чи тих напрямів європейської метафізики. На цьому етапі в епіцентрі проблемного поля Ф.н. знаходилися гносеологічні проблеми аналізу феномена науки. Наука осягалася насамперед як знаряддя когнітивного освоєння світу, як фактор удосконалення науково-технічного перетворення дійсності, як інструмент влади суб'єкта над об'єктом. Позитивістський етап еволюції Ф.н. (Уевелл, Дж.Ст.Мілль, Конт, Спенсер, Мах, Пуанкаре, Дюгем, Шлік, Карнап, Рейхенбах, Гемпель та ін.) пов'язаний з актуалізацією завдань інституціальної професіоналізації наукової діяльності, становленням її дисциплінарної структури, потребами усвідомлення її головної мети, найважливіших імперативів, які прийняті в науковому співтоваристві і визначають поведінку вченого. Актуалізація цієї проблематики стимулювала в серед. XIX ст. різке зростання методологічного самоусвідомлення науки О. собливу значущість на цьому етапі еволюції Ф.н. набуває проблематика, пов'язана з демаркацією науки й метафізики, аналізом емпіричного обґрунтування науки, епістемологічного статусу теоретичних термінів, їх інструментального й онтологічного сенсу, методологічних функцій процедур верифікації і фальсифікації, теоретико-лінгвістичної навантаженості досвіду тощо. Незважаючи на всебічність підходів неопозитивізму, не вдалося подолати метафізику універсалізму, яка легітимувала владу "універсально-загального" над "особливим", "приватним", "контекстуальним". Власне, тому неопозитивістська Ф.н. самоідентифікувала себе як всеохопний, єдино правильний і раціональний різновид філософії, незалежний не тільки від метафізики Платона, Декарта, Канта, Гегеля, а й від соціально-культурного, історично мінливого контексту. На постпозитивістському етапі еволюції Ф.н. в епіцентрі дискурсу про феномен науки опиняються наступні проблеми: наука як соціально-культурний інститут; наука як особлива дискурсивна практика, що амбівалентно впливає на сімейство всіх інших дискурсивних практик постіндустріальної цивілізації; наука як фактор дестабілізації матеріальних і духовних умов можливості людського буття в світі; наука як інструмент удосконалення загальнопланетарного комунікативного праксису, каталізатор багатовікового процесу усуспільнення людства; наука як одна з причин зростання антропогенного пресу на природу; наука як виток екзистенціальних страхів і загроз, породжених каскадом глобальних екоцидних катастроф тощо. Оскільки такого роду виміри феномена науки зумовлені постіндустріальним соціально-культурним контекстом, остільки адекватною основою їх осягнення стає не метафізика універсалізму, а філософія контекстуалізму, для якої "ніщо не існує поза текстом" (Деррида). Найвиразніше ця тенденція виявила себе в дескриптивістському й наративістському підходах до Ф.н. (Блур, Ліотар, Феєрабенд, ІІолані, Тулмін). Піддаючи критиці нормативістські програми моністичної регламентації науково-пізнавальної діяльності, контекстуалісти ідентифікують Ф.н. як арену протиборства найрізноманітніших дискурсивних практик, що самозароджуються в співтоваристві філософів науки. Історичний розвиток такої Ф.н. здійснюється не як монолінійно-нормативний, детерміністичний процес, орієнтований на досягнення консенсусу у співтоваристві філософів науки, а як стохастичний, ситуативно-непрогнозований процес розгортання розмаїття думок, "дисенсусу" аномальності. До характерних особливостей цього етапу еволюції Ф.н. належать: подолання ідеологій демаркаціонізму, універсалізму, кумулятивізму; поворот від метафізики детермінізму, стабільності, фундаменталізму до філософії нестабільності (Пригожий); іронічне ставлення до метафізики універсалізму; визнання важливої ролі історизму, контекстуалізму, герменевтики, плюралізму. Усвідомлення всіх цих трансформацій на теренах Ф.н. спонукає до висновку, що Ф.н. вступає в якісно новий етап своєї еволюції, що іменується неологізмом "постмодерн".В. Лук'янець -
13 banner
1. n1) прапор; стяг; знамено; перен. символto join (to follow) the banner of... — стати під знамена, стати на сторону (чиюсь)
2) друк., амер. газетний заголовок на всю ширину шпальти, «шапка»to carry the banner — амер., ірон. блукати цілу ніч без притулку (про безробітного тощо)
2. adj амер.найкращий; зразковий; провідний3. v1) прикрашати прапорами2) збирати під знамена* * *I n1) прапор; цepк. корогва2) aмep.; пoлiгp. газетний заголовок на всю ширину смуги ( незалежно від розміру статті); "шапка" (тж. banner head banner head-line)3) бoт. прапор або парус ( у квітці метеликових)4) плакат; банерII a; амер.найкращий, зразковий; провіднийIII v1) прикрашати прапорами; прилаштувати прапор -
14 delicate
adj1) витончений, вишуканий2) елегантний, зроблений із смаком, майстерний, мистецький3) тендітний, слабкий, хирлявий4) ніжний, м'який5) чутливий, точний (про прилад)6) гострий, тонкий, чутливий7) дражливий; делікатний; складний (про питання тощо)8) тактовний, ґречний, чемний9) приємний на смак, смачний10) гарний, приємний* * *I n II a1) витончений, вишуканий, тонкий (смак, стиль); витончений; зроблений зі смаком; майстерний2) крихкий; тендітний; який потребує обережності; слабкий, хворобливий3) ніжний; слабкий; ледь відчутний4) ( високо) чутливий, тонкий; точний5) гострий, тонкий; чутливий6) делікатний, складний7) делікатний, чемний, тактовний; ввічливий8) приємний на смак, смачний; легкий -
15 dressing
n1) одягання2) прикрашання; убрання3) архт. орнамент (на стелі тощо)4) приправа; соус; гарнір5) перев'язувальний матеріал6) перев'язування (рани)7) білування (туші тварини)8) удобрення9) обробіток (землі)11) тех. рихтування, правка12) облицювання, оздоблення; очистка13) текст. шліхтування15) розм., ірон. прочухан16) військ. рівняння, шикування* * *n1) вдягання2) прикраса, убрання3) apxiт. орнаменти ( на стелі)4) приправа5) = dressing-down6) перев'язний матеріал; пов'язки, перев'язки7) вiйcьк. шикування10) добриво; внесення добрив у підгодівлю12) тіпання (кужілі, прядива)13) тex. заправляння ( різального інструмента)14) тex. правка, рихтування15) обробка, очищення; облицювання16) тeкcт. шліхтування, апретування17) гipн. збагачення ( руди)19) протравляння ( насіння) -
16 fat
1. n1) жир; сало2) повнота, гладкість; огрядністьto run to fat — розм. жиріти, товстішати, гладшати
3) краща частина (чогось)to live on the fat of the land — жити розкішно, користуватися усіма благами
4) театр. виграшна роль; виграшне місце ролі5) амер., друк. вигідний друк6) тех. мастило, мазь; тавотfat cat — амер., розм. капіталіст, що фінансує політичну кампанію; «грошовитий мішок»
fat frying — амер., розм. тиск з метою одержання коштів на виборчу кампанію в обмін на привілеї
to chew the fat — розм. базікати, ляпати язиком
2. adj1) жирний, масний, сальний2) товстий, гладкий3) пухкий, дебелий4) відгодований, угодований5) родючий; тучний, ситий (про землю)6) урожайний7) багатий, розкішний8) розм. вигідний; прибутковий9) тупий, тупоумнийfat type — друк. жирний шрифт
a fat lot — надзвичайно багато, нема куди дівати (ірон. про малу кількість)
3. v1) відгодовувати (на заріз)2) жиріти, гладшати, товстішати* * *I [fʒt] n1) жир, сало2) повнота, огрядність; ( іноді Fat) товстун ( часто як прізвисько); товстуха3) icт.; aмep. краща частина ( чого-небудь)4) cпeц. театр. виграшна роль; виграшне місце ролі; пoлiгp. вигідна робота; aмep.; пoлiгp. вигідний друк5) тex. мастило, мазь, тавот6) cл. гроші; aмep. політ. кошти на проведення кампаніїII [fʒt] a1) жирний, сальний; маслянистий; жировий2) товстий, гладкий, огрядний; пухкий, товстий3) відгодований, угодований4) родючий, тучний ( про землю); урожайний5) рясний; багатий; щедрийfat larder — повна комора; багатий на що-небудь, повний
6) вигідний, прибутковийfat part — театр. виграшна роль
7) тупий, дурний8) пoлiгp. жирний ( про шрифт)9) cл. нікудишній; незначнийIII [fʒt] vfat chance — ніякої надії; слабка надія ( на що-небудь)
1) відгодовувати (на забій; fat up)2) жиріти, товстішати, гладшати, набирати вагу -
17 prize
1. n1) приз; нагорода; премія2) виграш (у грі тощо); знахідка; несподіване щастя3) предмет (мета) бажань4) мор. приз, трофей5) важіль; зусилля важеляprize essay — нарис, удостоєний нагороди
prize idiot — ірон. класичний дурень!
2. v1) високо цінувати (оцінювати)2) мор. захоплювати як приз3) піднімати (пересувати, зламувати) за допомогою важеля* * *I [praiz] n1) нагорода, премія, приз2) виграш (у лотереї, грі)3) предмет бажань, прагненьII [praiz] aпризовий; премійований; гідний премії, нагороди або виграшу; який призначається як премія або нагородаIII [praiz] v1) високо цінувати; оцінювати2) мop. захоплювати як призIV [praiz] n1) дiaл. важільV [praiz] vпіднімати, пересувати або зламувати за допомогою важеля -
18 rot
1. n1) гниття2) гниль; потерть, порохня3) вет. копитна гниль4) шолуді (у овець)5) розм. нісенітниця, дурниця, безглуздя6) спорт. провал, невдача (у змаганні)2. v1) гнити, псуватися2) перен. хиріти, гинути3) розкладатися (про суспільство тощо)4) занапастити; розладнати5) розм. дражнити, глузувати, кепкувати; іронізувати6) гноїти, псувати7) дурити, обманювати3. intдурниці!, нісенітниця!* * *I n1) гниття; гнилизна, гниль; потерть, трухлявина2) c-г. гнилизна ( хвороба рослин); вeт. копитна гнилизна3) дурниця, нісенітниця, безглуздість ( tommy rot)4) провал, невдача (особл. у змаганнях)II v1) гнити; псуватися; чахнути, марніти, гинути2) розкладатися ( про суспільство)3) гноїти; псувати; розстроювати4) cл. дражнити; жартувати; кепкувати5) c-г. мочити ( льон)IIIint дурниця!, нісенітниця! (виражає зневагу, презирство) -
19 shank
1. n1) нога2) гомілка3) плесно4) вузька частина підошви між підбором і підметком5) стрижень, ствол; стебло6) хвостовик (інструмента)7) трубка (ключа)8) ручка (ложки)9) чубук (люльки)11) амер., розм. залишок, решта13) мет. ливарний ківшshank of the evening — сутінки, надвечір'я
on Shank's mare (pony, nag, naggy) — пішки, на своїх двох
red shanks — ірон. шотландські горці
2. v1) утекти, дременути* * *n1) нога; великогомілкова кістка; гомілка; плесно; гомілка, рулька ( частина розчиненої туші)2) вузька частина підошви між підбором, підметкою3) стрижень, стовбур, стебло; стрижень (цвяха, голки)4) хвостовик ( інструмента); тіло (болта, ключа); ручка ( ложки); чубук ( люльки)5) веретено (якоря, весла)7) cл. ніж8) пoлiгp. ніжка ( літери)9) метал. ливарний ківш -
20 signer
n2) (S.) іст. один з п'ятдесяти шести, які підписали Декларацію незалежності США у 1776 р* * *nірон. залицяльник
- 1
- 2
См. также в других словарях:
енвіроніка — и, ж. Комплекс науково технічних знань про вплив навколишнього середовища на людину, на створювані нею споруди тощо … Український тлумачний словник
Транслітерація початкової йоти перед голосним у грецьких запозиченнях — В українській мові існує група слів, запозичених з грецької мови через старослов янську та з єврейської через грецьку та старослов янську, які в грецькій мові починалися з йоти та голосного (наприклад, Ίωάννης, ίερεύς). Деякі з цих слів швидко… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
насміхатися — (з кого чого й без додатка робити кого / що н. об єктом насмішок, образливих зауважень тощо), глузувати, кепкувати, сміятися, кпити, кпитися; висміювати, о(б)сміювати (кого що виставляти кого / що н. у смішному вигляді, викриваючи, критикуючи);… … Словник синонімів української мови
Транслітерація сильного придиху у словах грецького походження — Майже всі грецизми з початковим сильним придихом перед голосною, які увійшли в українську мову через церковнослов янську, та семітизми, запозичені через грецьку та церковнослов янську мови, прийнялись в українській мові згідно з візантійським… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
кочувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Часто переїжджати з місця на місце зі своїм житлом і майном (про народи, племена тощо). || розм. Мандрувати. || Переходити, пересуватися, перелітати з одного пасовища, місця годівлі на інше (про тварин, птахів). 2) перен.,… … Український тлумачний словник
посміхатися — а/юся, а/єшся, недок., посміхну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Посмішкою виражати свої почуття або ставлення до кого , чого небудь (перев. з відтінком іронії, глузування, кепкування тощо). || Насміхатися, кепкувати. 2) Те саме, що усміхатися 1). || … Український тлумачний словник
терликати — і рідко тирли/кати, аю, аєш, недок., неперех. і перех., ірон., зневажл. Невміло, невправно грати на смичковому інструменті, на гармонії тощо. || розм. Відтворювати мотив, мелодію голосом, допомагаючи собі язиком, губами тощо … Український тлумачний словник
хороший — а, е. 1) Який має позитивні якості або властивості; який своїми якостями цілком відповідає поставленим вимогам; такий, як треба; прот. поганий. || Який заслуговує схвалення: досконалий. || Схвальний, приємний. || Те саме, що милозвучний. ||… … Український тлумачний словник
честь — і, ж. 1) Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці. || Громадська, станова, професійна і т. ін. гідність людини. Офіцерська честь. || Добра, незаплямована репутація, авторитет людини,… … Український тлумачний словник
якраз — 1) присл. У цей час, у цей момент. 2) присл. Те саме, що саме II 2). || Те саме, що зовсім. || у знач. присудк. сл. Точно, в самий раз. 3) част. Уживається для виділення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки тощо. ||… … Український тлумачний словник
Мега (телеканал) — У этого термина существуют и другие значения, см. Мега. МЕГА Страна … Википедия